Юрiй Шулiпа: Два НПЗ які необхідно знищити, щоб припинити черговий літньо-весняний наступ агресора!

1) Агресор продовжує зазнавати малих втрат. Зважаючи на гострий дефіцит різних видів озброєнь, ЗСУ технічно не можуть завдати агресору великих втрат, - ліквідувати бодай від 2000 до 2500 російсько-фашистських загарбників на добу. На малих втратах агресора далеко не заїдеш. З цієї причини відбувається накопичення живої сили агресора. Орки - паливо війни і поки вони живі агресія Москви проти України триватиме.  

2. Український оборонно-промисловий комплекс відповідає державі мирного часу, зараз він фактично «лежить» і його реанімація - завдання всієї української держави і суспільства, а також партнерів України.  

3. Користуючись відсутністю військової допомоги Україні в необхідних обсягах з боку насамперед США та країн Колективного Заходу, агресор готує черговий літньо-весняний наступ. Настав час конкретних дій. Щоб гарантовано, припинити новий весняно-літній наступ, необхідне перенесення тягаря війни на територію агресора тими засобами ураження, які є в України.

Одним із таких перенесень тягаря війни є знищення НПЗ агресора. Ефективні удари по НПЗ агресора підвищують стійкість українського суспільства та міжнародного співтовариства в підтримці України, віру в перемогу та престиж української влади.  

На жаль, досі не знищено найбільший нафтопереробний завод повного циклу «Славнафта-Ярославнафтооргсинтез», що знаходиться в Ярославлі, який випускає всю лінійку паливно-мастильних матеріалів. За обсягами первинної переробки нафти посідає 5-е місце серед нафтопереробних заводів агресора. Нафтопродуктами цього НПЗ заправляються бомбардувальники стратегічної авіації, які бомблять крилатими ракетами мирні міста України.

Знищення «Славнафти-Ярославнафтооргсинтезу», призведе до гострого дефіциту паливно-мастильних матеріалів агресора і, як наслідок, до призупинення значною мірою бойових дій в Україні.  Для знищення і виведення з ладу на тривалий термін основних виробничих потужностей і нафтосховищ ярославського НПЗ потрібен одноразовий масований удар у кількості щонайменше 100 БПЛА.

Крім ярославського НПЗ, необхідно остаточно знищити рязанський або новошахтинський НПЗ. Тотальне знищення двох НПЗ - ярославського і рязанського, щонайменше за кілька тижнів призведе до ухвалення агресором рішення про відмову в здійсненні весняно-літнього наступу.  

Для відома!

До повномасштабного вторгнення Москви в Україну, експортні доходи агресора в середньому становили близько $420 млрд на рік, з яких $250 млрд давав нафтогазовий експорт. Цього вистачало для підтримки соціальної стабільності. Російська економіка при цьому зростала приблизно на 1% на рік. У 2022 році через неправильне застосування санкцій проти агресора, відбулося підвищення цін на нафту, і його доходи від нафтогазового експорту перевищили $390 млрд. Це дало змогу Москві не тільки продовжити фінансувати війну після провалу бліцкригу весни 2022 року, а й пом'якшити ефект міжнародних санкцій. У 2023 році експортні доходи агресора повернулися до норми. Усього - $425 млрд.

Продаж сировини приніс $260 млрд. Війна Москви проти України обходиться російському бюджету приблизно в $150 млрд на рік. Якщо експортні доходи Москви збережуться хоча б на нинішньому рівні, коштів на війну проти України і країн Балтії вистачить як мінімум на 2 роки.  Щоб ситуація змінилася кардинально, потрібно, щоб експортні доходи Москви знизилися до $330-350 млрд [доходи від нафтогазового експорту - до $150-200 млрд], як це було в 2016 і 2020 роках.

Атаки українських БПЛА на найбільші НПЗ агресора призвели до падіння виробництва бензину в РФ, що змусило Кремль звернутися по допомогу до свого проксі-маріонетки Олександра Лукашенка.Щоб уникнути дефіциту палива, Москва почне закуповувати білоруський автобензин в обсязі 100-150 тисяч тонн на місяць. Про це в кулуарах форуму Санкт-Петербурзької «міжнародної» товарно-сировинної біржі повідомив глава комітету енергетики т. з., держдуми рф Павло Завальний. За планом російські нафтовики збільшать відвантаження сировини на два білоруських НПЗ – «Нафтан» і Мозирський.  

Наведені цифри і факти дають підстави вважати, що знищення нафтогазових активів агресора, насамперед його НПЗ, є ефективним стримуванням агресора на стратегічному рівні.Крім того, знищення НПЗ агресора економічно вигідно всім нафтогазовим акторам через «відхід» конкурента зі світового нафтового ринку.