Доповідь Інформаційно-психологічні спеціальні операції (пропозиції щодо використання)
Доповідь
Інформаційно-психологічні спеціальні операції
(пропозиції щодо використання)
Зміст роботи
1.Визначення
2. Приклади ІПСО із боку московії
3. Цілі ІПСО України (основні)
4. Деякі види ІПСО
5. Специфіка московії
6. Ефективність ІПCО
7.Вразливі точки у московії (кромєша)
8.Природний функціонал держави та специфіка московії
9. Війна як реалізація особистісних амбіцій раба
10. Деформація піраміди психотипів у московії
11. Роль кланово-корпоративних структур
12. Уточнені загальні цілі ІПСО
13.Приклади базових установок московії
14.Приклади глибших ІПСО у зв'язку з диверсійною діяльністю з боку московії
15. Конкретизація цілей ІПСО з української сторони
16.Рекомендації та пропозиції
17.Виклики, що стоять перед противником (для прогнозу та цільового впливу)
18. Засоби доставки інформації
19. Знищення ресурсного наповнення
Актуальність теми
ІПСО є одним із найважливіших інструментаріїв захисту та нападу як мирний так у воєнний час
Джерела
Історична література, періодична преса
Об'єкт
Загальна система як цілісна динамічна структура
Предмет
Визначення найбільш ефективних точок впливу на систему та засобів доставки інформації
Мета та завдання
Обґрунтування та пропозиції щодо проведення ІПСО Україною щодо московії (кромєша)
Методи
Перехресний аналіз
Новизна
Системна пропозиція щодо пошуку вразливих точок впливу на противника з точки зору ІПСО
Практичне значення
Наразі українська сторона значно поступається московії в контексті використання ІПСО, викладені пропозиції здатні покращити ситуацію на користь України.
Апробація результатів
Більшість прогалин, у цій сфері і не тільки, закривається ентузіастами, наприклад, заслуга Порошенка у укладанні Мінських угод, явно перебільшена, оскільки це було усвідомлене рішення з боку московії (кромєша).
Це рішення не виниклона рівному місці, а було підготовлено величезною цілеспрямованою роботою:
формування думки,
- духовника путлера (Ілля);
- аналітичної групи ФСБ;
- ростовського управління ФСБ (глава);
- санкт-петербурзького управління ФСБ (глава);
- верхівки росгвардії;
- двох радників путлера;
- куратора днр (раніше сурков) від московії (кромєша) та його опонента;
- основних центрів управління на окупованій території (у тому числі захарченка);
- фокус-груп «еліти» московії та Білорусії (включаючи адміністрацію президента)).
Інші приклади, - група ентузіастів одночасно направила доповіді про необхідність роботи з етносами та народами на території самої московії декільком спецслужбам України через афілійованих з ними осіб, що призвело до появи кількох майданчиків та проектів, покликаних заохотити відцентрові процеси в московії; до такої ж операції, що вибиває смислову опору доктрини «вузького світу» слід віднести і просування перейменування «рф» в московію.
1.Визначення
Словник Міноборони США визначає PSYOP, - «сплановані дії з передачі конкретної інформації та індикаторів іноземним аудиторіям, щоб вплинути на їхні почуття, мотиви, критичне мислення і, зрештою, діяльність іноземних урядів, організацій, груп чи індивідів».
Термін ІПСО за своєю суттю є ширшим у змістовному наповненні.
Зазвичай під визначенням «спеціальні» маються на увазі деякі спецслужби як джерело, проте ІПСО набули широкого поширення не тільки на полі інформаційного протистояння з ворогом, а й як інструмент реклами, політичної боротьби, маніпуляції суспільною свідомістю всередині своєї країни.
Тому під терміном «спеціальні» правильніше розуміти операції у вузькій галузі інформаційного простору.
Поєднання «інформаційно-психологічні» більш повно розкриває зв'язок, суть, інструмент та методи зазначених операцій.
В даний час ІПСО застосовуються не тільки по відношенню до супротивника, але і по відношенню до власного населення або його груп.
Особливість ІПСО має на увазі скоординовану подачу інформації, кожен крок розгортки якої має на увазі каскадне посилення впливу на цільову аудиторію.
Інформація може подаватися найрізноманітнішим способом, у вигляді новин, заяв, дій, коментарів, побутових чуток тощо.
ІПСО мають характеризуються динамікою (у тому числі повторюваністю), ареалом, глибиною впливу, цільовою аудиторією.
ІПСО є операціями непрямої дії, при виконанні яких аудиторія – мета, людина – мета, під дією спеціальним чином поданої інформації приходить до заздалегідь запланованих висновків, дії чи бездіяльності, як би самостійно.
2.Приклади ІПСО з боку московії
Деякі операції інформаційного прикриття та демотивації з боку московії (інформацію взято з періодичної преси):
«братні народи»,
«КримНаш»,
«їхтамнет»,
«геноцид народу Донбасу»,
«розп'ятий хлопчик у трусиках»,
«Одеса – російське місто»,
звірства «хунти, бендерівців та нацистів»,
«гумконвой»,
показові страти снігурів,
«2 російських раба»,
«не все так однозначно»,
вибухи «гречки»,
«іспанський диспетчер Карлос»
«де ви були 8 років»,
«ми не знаємо всієї правди»,
«Україна сама себе обстрілює»,
«українці – нацисти»,
«Буча - інсценування»,
«Україна обстрілює ЗАЕС»,
«Європа замерзне»
…
3. Цілі ІПСО України (основні)
Для запуску відцентрових сил у московії (кромєша), потрібно виконати чотири речі:
1.Визначити точки критичних протиріч, які мають достатній потенціал для еволюції, тобто. не потрібно вигадувати супероперації, вбухувати кошти в імпотентів, достатньо розуміти внутрішні напруження системи і підштовхнути порушення хибної рівноваги, далі потрібно лише супровід.
2.Створити умови появи «точок кристалізації»- організаційні ядра, тобто. ви скільки завгодно можете волати до совісті, розкривати тотальну корупцію та паразитарний характер влади, але якщо не з'явиться бойове ядро, що веде безкомпромісну боротьбу в даному сегменті, нічого не вийде. Наше завдання, такі «точки» виявити та створити умови для їх активації
3. Знищити або знизити емоційну базу мобілізації противника (у московії це страх і спрямована ненависть, що постійно продукується)
4. Створити організаційний хаос для центральної влади (безліч способів) і на цьому фоні стимулювати зростання місцевих кланово-корпоративних структур на етнічній, релігійній, територіальній основі.
4.Деякі види ІПСО:
За рівнем поставлених завдань ІПСО слід поділяти на тактичні та стратегічні.
Тактичні ІПСО виконують коригування поточного психологічного фону атакованої фокус- групи чи населення загалом. Результат тактичного ІПСО - коригування мотивації, зниження вольового потенціалу до опору (приклади з боку московії див. вище).
Стратегічні ІПСО спрямовані на зміну оціночних орієнтирів як наслідок, коригування базових поведінкових алгоритмів.
По фокусуванню впливу ІПСО можуть бути локальними та глобальними
Локальні ІПСО спрямовані на підготовку необхідного психо-емоційного фону та інформаційного супроводу з метою отримання програмованого результату у фокус-групи (мети).
Глобальні спрямовані на коригування загального психо-емоційного тла та інформаційного супроводу з метою опосередкованого впливу на дії ключової фокус- групи та зниження мотивації до опору з боку основної маси населення.
При визначенні цілей ІПСО необхідно враховувати специфіку ментальності, організації та поточний стан об'єкта атаки.
5. Специфіка московії
У випадку з московією ми маємо справу зі штучно деформованою психікою як окремих суб'єктів, так і всією масою населення в цілому.
Протягом століть у співтоваристві московії виконувався спрямований антивідбір, метою якого було, перетворення населення на слухняного раба.
Інший полюс цієї антисистеми базується на спрямованому відборі представників паразитарної еліти.
6.Ефективність ІПСО
Ефективність ІПСО визначається правильністю вибору точки (точок) впливу та правильністю послідовності впливу.
Точка впливу визначається як найбільш негармонійна в системі суспільних відносин противника, поразка якої (посилення дисбалансу) призведе до ефекту лавини, що руйнує або трансформує всю систему взаємовідносин противника.
Послідовність впливу визначається ключовими об'єктами (суб'єктами), що підтримують рівновагу і баланс у системі противника та їх взаємозв'язками.
7.Вразливі точки у московії (кромєша)
Визначимо вразливі точки у московії (кромєша).
Загальна система московії має жорсткий каркас, що практично виключає зворотний зв'язок з населенням.
Недолік такої системи штучно нівелюється деформацією свідомості маси населення, яка піддається спрямованому зомбуванню, виходячи з поточних потреб, цілей та завдань влади.
Тобто, здорові поведінкові реакції та потреби, що у нормальній системі, у вигляді зворотного зв'язку доводяться влади як необхідна умова її легітимності та існування, у системі московії, замінюються спущеними зверху пріоритетами і установками.
Все, що суперечить таким установкам, підлягає тотальному придушенню всією силою псевдодержави.
У межах паразитарної системи московії відсутній нормальний відбір конкурентних якостей кадрів, він замінений антивідбіром, у якому на вершині соціальної ієрархії незмінно виявляється більш підлий, безпринципний виконавець з виплеканими якостями раба і садиста.
Такий антивідбір призводить до того, що держава, яка має колосальні ресурси, не в змозі забезпечити елементарні умови існування для населення.
Умови антивідбіру, як наслідок паразитарного характеру влади, призводять до того, що будь-яка творча діяльність стає безглуздою.
Відносна ефективність соціальної системи досягається за допомогою надконцентрації ресурсів, що спрямовуються, крім особистого збагачення, на примус до спрямованої діяльності населення та пограбування сусідів під загрозою силового тиску.
Така соціальна система має явно виражений паразитарний характер і єдиним інструментом управління та мотивації для населення у ній є страх.
Використання сучасних засобів контролю та стеження, на відміну від попередніх епох, роблять контроль за населенням тотальним.
Уникнути повного контролю із боку паразитарної системи стає практично неможливим.
Ці ж технічні засоби у форматі контролю та управління інформацією прямо програмують поведінкові установки для всієї маси населення, відмінність від більш ранніх паразитарних моделей полягає в тому, що раніше, в рамках таких систем, не було можливості тотального програмування поведінкових алгоритмів населення, по суті справи , зараз паразитарне співтовариство московії продукує спрямовану деформацію психіки населення, ні тільки у контексті ставлення до влади, а й у форматі базових пріоритетів.
Наприклад, населення московії настільки позбавлене здорових поведінкових пріоритетів, що сприймає як норму, - доктрину «життя для смерті», «величі при власному злиднях», «звільнення у вигляді масових вбивств» тощо.
У випадку з населенням московії ми маємо справу з унікальним багатовіковим антивідбіром, спрямованим на пестування раба перед господарем та садиста із залежними.
Саме поєднання спрямованого антивідбіру з тотальним придушенням всього здорового і тотальний контроль, формування свідомості, перетворили населення московії на слухняне стало худоби, у яких у голові вміщається усвідомлення власної нікчемності, злидні як норма, безправ'я та претензії на панування над іншими народами.
Поведінкові рефлекси у такого населення максимально спрощені, воно інертне і здебільшого байдуже до своєї долі, його пріоритети зводяться до можливості пожерти, спаритися і знущатися з себе подібними, якщо дозволить господар.
На підставі викладеного ясно, що найбільш уразливими точками для атаки є система придушення та система контролю інформації.
Демотивація населення московії може бути виконана подвійно,- знищення страху як мотивації до дії чи більший страх, який змушує діяти всупереч інтересам колишнього господаря.
Найбільш ефективна методика більшого страху, оскільки вона неодноразово була реалізована в реальних умовах, саме тому, при будь-якій зміні влади в московії, зміні еліти, завоюванні, ..., - нічим не обумовлені для нормального суспільства масові страти стали нормою для московії.
8.Природний функціонал держави та специфіка московії
З погляду природного функціоналу, будь-яке об'єднання людей, у тому числі у форматі держави, стійке лише тоді, коли реалізує три базові принципи:
1.найкращий захист громадян;
2. найкращий порядок організації життєдіяльності
3. найкращі можливості для самореалізації громадян.
Потрібно розуміти, що будь-яка система, яка не реалізує три базові принципи або реалізує їх гірше, ніж інші системи, не функціональна і приречена на руйнування.
Особливістю московії є те, що ця паразитарна система штучно розкладає державні утворення сусідів, не тільки з метою їхнього пограбування, а й з метою продукування ще гірших, ніж у московії, умов життя, із зазначених вище причин.
Контролюючи величезні території та володіючи значно більшими ресурсами, московія, має необмежені ресурси для підривної діяльності.
Іншою причиною, через яку московія штучно продукує розкладання та хаос у держав сусідів, є необхідність постійного припливу свіжих пасіонарів із сусідніх народів, оскільки власне населення критично деградувало під час антивідбіру та промивання мозку, і не здатне до продуктивної праці.
Причина війни московії та України не тільки цивілізаційний конфлікт двох ментальних систем (московія, - держава все, людина ніщо; Україна, - людина, її права та свободи є найвищим пріоритетом), а й той факт, що при успішності України та її народу, вся конструкція паразитарної системи московії неминуче руйнується, оскільки Україна стає новим центром тяжіння для людського ресурсу (насамперед слов'ян), перестає бути пасіонарним донором для антисистеми московії, що неминуче призведе до стрімкої деградації московії та її розпаду.
Вказаний процес ми спостерігаємо вже зараз, у процесі воєнного протистояння.
Очевидно, що процес децентралізації московії може бути прискорений військовими поразками, менш очевидно, для такого розпаду потрібна поява нових центрів сили на базі кланово-корпоративних структур регіонального рівня.
Розглядаючи дві системи, що підтримують функціонал паразитарної системи (систему придушення та систему контролю інформації), слід зазначити те, що персонал обох систем має дещо відмінну, ніж у більшості населення мотивацію. На відміну від рабської більшості, ця категорія має право на частину монопольно привласнюваного паразитарною верхівкою величезного ресурсу від грабежу територій і населення.
В обмін на лояльність, готовність виконувати будь-які каральні функції, обман, задля правлячої «еліти», персонал двох зазначених систем, отримує значну частину практично необмежених владних повноважень.
Тобто, на відміну від рабської більшості, персонал цих систем має власні амбіції, проте ці амбіції, в рамках антисистеми, зводяться до насолоди безконтрольної та садистської владою, стосовно підлеглих, та особистого збагачення.
Демотивацією, для цієї категорії, окрім страху, буде позбавлення можливості грабувати, красти та виконувати будь-які владні функції.
Займатися справжньою працею дана категорія не здатна, саме ці люди є основою і опорою антисистеми і підлягають повній люстрації.
При роботі з цією категорією, слід розуміти, що ні про яку трансформацію цих людей не може бути й мови, все людське в них у буквальному сенсі випалено під час просування кар'єрними сходами в рамках антисистеми, кат свого народу завжди залишається катом.
Третьою особливістю паразитарної системи московії є також географічне зміщення базового дуала.
Поясню, що це таке, - у будь-яка система (спільнота) функціональна лише у стані балансу двох початків, у контексті держави це: центральна влада та місцеве самоврядування (насамперед).
При домінанті центральної влади, вона неминуче вироджується в тиранію і тоталітаризм, що в кінцевому підсумку призводить до зникнення мотивації у населення до творення, в крайніх випадках, до самого життя (саме цим викликана депопуляція населення в московії), - як наслідок деградація та руйнація всієї суспільної структури.
За домінанта місцевого самоврядування, наростають процеси децентралізації, при максимальному прояві, – розпад держави.
Не складно помітити, що обидва початки в нормальній, гармонійній державі перебувають у балансі, навіть обидва початки не існують один без одного.
Основний функціонал центральної влади - концентрація ресурсів без якої неможливе вирішення глобальних завдань.
Основний функціонал місцевого самоврядування – створення комфортних умов для кожного члена суспільства.
У фізичному сенсі центральна влада зосереджує, а місцеве самоврядування розподіляє.
У московії панує тоталітаризм, який за звичайних умов, дуже швидко призвів би до загибелі держави, проте у випадку з московією існує своя специфіка, яку можна назвати географічним зміщенням дуала, - центральна влада московії зосереджена в кількох імперських містах, в яких прояви місцевого самоврядування практично відсутні або мають характер мімікрії; роль другого центру сили (місцевого самоврядування) виконує периферія, де цей полюс домінує при віддаленні зосередження центральної влади.
Таким чином, баланс дуалу в московії рознесений географічно, пасіонарний потенціал, як і здорові ціннісні орієнтири локалізовані переважно на периферії, така географічна рознесеність робить соціальну систему московії більш стійкою, периферія відіграє роль клапана котла, який давно б вибухнув через критичне придушення людського реалізованого центральною владою.
_____________________
9. Війна як реалізація особистісних амбіцій раба
Війна московії проти України має ще одну причину, - придушення населення всередині країни навіть в умовах повної деградації, неминуче стикається з опором, який не може бути повністю знищено величезною тюремною системою чи іншими інструментами придушення (все сидіти не можуть), за таких умов, енергія мас перенаправляється на зовнішнього ворога, дозволяючи маленькому «вузькому» відчути свою значущість у вигляді насильства, пограбування, вбивства собі подібних з дозволу центральної влади.
Демотивація для даного сегменту: це повна евакуація населення із зони військових дій, вивезення всього майна та активів, терор та знищення окупантів.
_______________________________________________________________
10. Деформація піраміди психотипів у московії
Будь-яка спільнота (об'єднання) людей завжди є пірамідою психотипів, кожен рівень якої має базову мотивацією.
Трудівники (до 60% населення) – задоволення базових потреб
Господарі (до 25 %) – створення систем (підприємств), вкладених у отримання прибутку
Витязі (до 10%) – реалізація влади
Ведучі (до 5 %) – формування Шляху спільноти
У ряді угруповань така піраміда психотипів легалізується за допомогою жорсткої конструкції (варні, касти, «сословія»).
Незважаючи на законодавчу ліквідацію станів після перевороту 1917 року, суспільство московії зберігає «сословний» розподіл у неявному вигляді.
Отже, вплив на суспільство московії має мати вибірковий характер, з урахуванням базової мотивації.
Особливість організації соціальної піраміди в московії полягає в тому, що умовну варну «відаючих» замінено на явно вироджену паразитарну псевдоеліту (суспільство обезголовлено); умовна варна «витязів», в результаті відбору, перетворена на спільноту «вертухаїв», і замість гармонійного облаштування влади аж до керівництва державою, ця деформована категорія, обслуговує інтереси псевдоеліти, пригнічує права та свободи населення, в обмін на можливість особистого збагачення та вседозволеності в заданому сегменті.
Умовна варна «господарів», знаходиться у вкрай стиснутих умовах, бо чесний бізнес в рамках антисистеми неможливий, ринки тотально монополізовані владою, фактично бізнес можливий тільки у зв'язку з паразитарною елітою та її силовою обслугою, саме цим пояснюється те, що малий та середній бізнес у московії до повномасштабної війни становив лише 6% від ВВП.
Майже всі ресурси та виробництво контролюються псевдодержавними монополіями, а за фактом, приватними конторами паразитарної еліти.
Всі громадські та виробничі інститути носять характер мімікрії, представляючи собою театральний антураж для гігантської системи придушення та розграбування країни та населення.
Умовна варна «трудівників» просто пристосовується і перебуває у злиднях та безправ'ях.
З урахуванням викладеного, є безглуздим спрямований вплив до псевдоеліти, оскільки вона і є головним інтересантом у збереженні московії як концтабору, території для викачування грошей;
Звернення до умовного стану «вертухаїв», - малоефективне, у цій системі, людина перетворюється на закінченого підонка на протязі пари трійки років, єдиною мотивацією для «вертухаю» є жирніший шматок пирога і більше рабів у підпорядкуванні.
Звернення до «господарів» практично безглуздо, оскільки реально їм нічого не належить, вони не можуть бути ресурсом, а реалізація їх організаційних можливостей є мінімальною в умовах антисистеми.
Проте в рамках спотвореної піраміди психотипів саме «господарі» можуть стати системною базою для трансформації чи руйнування за наявності зовнішнього фактора обурення або за різкого зростання нових регіональних центрів сили в самій московії на базі, не вбудованого в апарат придушення, масиву пасіонарних витязів.
Інформаційний вплив на цю категорію може бути ефективним за наявності організаційного ядра та зовнішнього супроводу.
Умовна варна трудівників у московії доведена до повного оскотинування і сама себе організувати не може.
11. Роль кланово-корпоративних структур
В цих умовах, ключовими активними гравцями є вбудовані у співтовариство московії кланово-корпоративні структури.
Найбільш стійкими є родові кланово-корпоративні структури, які за умов паразитарної моделі управління беруть на себе основні функції держави (захист, порядок, самореалізація)
Крім того, можуть бути використані кримінальні кланово-корпоративні структури, кланово-корпоративні структури корпорацій, територіальні кланово-корпоративні структури (територіальні громади, …), кланово-корпоративні об'єднання громадян (будь-які громадські чи партійні об'єднання).
Однак і тут на нас чекають деякі нюанси…
Левова частка кланово-корпоративних структур московії носить характер мімікрії та створені як відстійники для лову пасіонаріїв.
Наступний нюанс полягає в тому, що родові кланово-корпоративні структури народів, що асимілюються в московії, також вбудовані в піраміду психотипів виходячи з ментальності і спрямованих якостей антивідбіру.
Наприклад, вищу владу та контроль ресурсів виконують переважно «окремо обрані», батогом є вайнахи.
У цьому контексті, звернення до родових структур може бути малоефективним, оскільки вони самі є частиною ієрархії в московії.
Наступний нюанс характерний для всіх імперських паразитарних утворень – це уніфікація населення, стирання національних особливостей.
Окрім іншого, уніфікація населення спрямована на знищення кланово-корпоративних структур родових спільнот, їх еліт, за задумом імперських стратегів, така уніфікація має перетворити конкретні народи на аморфний і безвільний суп, дуже зручний в управлінні.
12. Уточнені загальні цілі ІПСО
Виходячи з викладеного, атака на точки системи, що підтримують її баланс і функціонал, повинна бути виконана в наступних сегментах:
1.Руйнування базових установок на підставі яких побудовано алгоритми програмування населення
2.Інформаційне придушення (у тому числі через надання альтернативної інформації)
3.Відродження національних віросповідань народів, що асимілюються, національної культури, самоорганізації
4.Освіта та просвітництво (у т.ч. у питаннях реальної історії)
__________________
13.Приклади базових установок московії:
1.Триєдність народів (російського, українського, білоруського)
2.Старшенство росіян у форматі триєдності
3.Головність російської мови
4. Хибна історія (у т. ч. збирання земель)
5. Хибне етнічне походження
6. Хибна конструкція Віри
7. Хибна конструкція культури
8. Хибна концепція державності
9. Брехня про нацизм і націоналізм
10. Брехня про реальні причини військового вторгнення
11. Брехня про Майдан
12.Брехня про владну «еліту» та її природу.
13.Сакралізація власної псевдоеліти, в тому числі як прикриття реальної зради національних інтересів «елітою» московії (наприклад, здавання Сибіру Китаю)
14. Просування тези про громадянську війну та допомогу московії для російськомовних
15. Просування тези про зовнішнє управління
16. Просування тези про те, що Україна як держава не відбулася
17. Колективна відповідальність населення московії та населення окупованих територій
18. Хибна доктрина про захист традиційних цінностей
19. Хибна доктрина про світову русофобію
20. Приховування та знищення інформації про масові репресії, взагалі щодо кримінального переслідування громадян, масових страт, вбивств, ГУЛАГу, реальної статистики щодо загиблих і покалічених під час Другої світової війни, історичну правду про роль СРСР, …,( чим страшний «Меморіал», - чекістські звірства).
14.Приклади глибших ІПСО у зв'язку з диверсійною діяльністю з боку московії:
1. Розгойдування питання лігітимності органів влади
2. Заохочення системної корупції
3. Лобіювання у владних структурах призначень своїх агентів, симпатиків «російського світу»
4. Лобіювання підривних комерційних проектів (захоплення контролю за ключовими підприємствами, …)
5. Розгойдування етнічних конфліктів
6. Розгойдування прикордонних конфліктів
7. Прямий підкуп посадових осіб
8. Пряме інформаційне та фізичне придушення проукраїнського активу
9. ИПСО у вигляді проектів для корисних ідіотів, наприклад, рух суверенів, рух що визнає розпад СРСР тим, що не відбувся, анастасіївці, контрольовані «язичники», старообрядці, «роскомсотрудничество», «русский дом», …
____________________________________________________
15. Конкретизація цілей ІПСО з української сторони
ІПСО, що проводяться українською стороною, мають бути спрямовані на наступні сегменти:
1.Руйнування базових установок на підставі яких побудовано алгоритми програмування населення,
- Україна: це Русь, рф: це московія (кромєша)
- вторинність московії у в контексті державності
- вторинність поняття «русскій»
- хибність тези про тисячоліття християнства
- справжня ВіРа
- паразитарний характер влади московії
- причини депопуляції, безправ'я та злиднів
- руйнація тези про єдиний народ
- нерівноправність народів у московії
- безправ'я та злидні населення як системні фактори
- «право» на злодійство та присвоєння національних багатств для паразитарної еліти як фактор консолідації.
-хибна доктрина про захист традиційних цінностей, як об'єкт викриття
-хибна доктрина про світову русофобію
-публікація інформації про масові репресії, взагалі з кримінального переслідування громадян, масові страти, вбивства, ГУЛАГ, реальну статистику щодо загиблих і покалічених у ході Другої світової війни, історичну правду про роль СРСР, …,(чим страшний «Меморіал», - чекістські звірства).
2. Використання власних наративів,
- Україна земля обітована для слов'ян, центр збирання земель
- московія спадкоємиця нацизму
- «рашизм» як еволюційне продовження нацизму
- чому у московії заборонено російський націоналізм
- відсутність реальної власності у всього населення московії
- поглинання московії Китаєм
- принижене становище російського народу у московії
- етнічний склад власників великих станів та природа їх накопичень
3.Інформаційне придушення (у тому числі через надання альтернативної інформації)
4.Відродження національних віросповідань народів, що асимілюються, національної культури, самоорганізації,
- стимулювання будь-якої регіональної, територіальної, етнічної, релігійної самоорганізації
- справедливий перерозподіл доходів і витрат між федеральним центром та регіонами
- визначення національної території (у т.ч. території російського народу)
- зміна пріоритетів фінансування
- бюджетування знизу вгору
5.Освіта та просвітництво (у т.ч. у питаннях реальної історії),
- вивчення реальної історії асимільованих народів
- вивчення Конів Світобудови
- вивчення гармонійного управління
_______________________________________________________
16.Рекомендації та пропозиції
1.Фактор системної корупції в московії нікого не бентежить, тому що в суспільній свідомості це невід'ємний атрибут влади і кожен із них просто мріє дорватися до годівниці та красти особисто.
Відповідно суми вкраденого можуть лише стимулювати внутрішньовидову боротьбу серед псевдоеліти та «вертухаїв», саме в цьому контексті слід подавати інформацію
_________________________________________
2. «Господарів» слід стимулювати до еміграції, так само, як і кваліфікованих «трудівників», по можливості ініціюючи цільові професійні програми
________________________________________
3. Перекос центральної влади та місцевого самоврядування слід використовувати для зростання регіональних кланово-корпоративних структур
_____________________________________________
4.Родові етнічні утворення слід заохочувати до зростання, у потенції необхідно створювати паралельні гілки влади
______________________________________________
5. Наявність внутрішньої ієрархії народів у Московії необхідно використовувати у вигляді стимулу для національно-визвольного руху
_________________________________________________
6. Наявність географічного перекосу в дуалі центральної влади та місцевого самоврядування необхідно використовувати у вигляді концентрації на проблемах периферії.
________________________________________
7.Лояльність касти «вертухаїв» слід підривати насамперед скороченням їхнього забезпечення, страхом покарання (народний терор) та непокорою їхньої влади.
______________________________________
8. Розкриття інформації про те, хто скільки вкрав не по чину, також здатне викликати внутрішнє протистояння в середовищі «вертухаїв» і послабити їх вертикаль.
_________________________________________________________
9.Розкручування інформації про дідівщину, етнічні конфлікти, знущання в армії московії, сексуальне насильство, самодурство командирів, злодійство, здатне демотивувати до служби навіть лояльну категорію умовних «трудівників» з деформованою психікою
____________________________________________
10.Розкрутка інформації про регіональні проблеми, поглинання Китаєм Сибіру, внутрішньої політики Китаю щодо некитайців, - є сильним консолідуючим фактором для опору центральній владі в московії.
_________________________________________________________
11. Для актуалізації смислових проблем московії на Кавказі, доцільно ініціювати визнання геноциду адигів та черкесів, геноциду вайнахів, геноциду татар (ногаїв)…
__________________________________________
12.Створення умов появи урядів у вигнанні для народів у складі московії
__________________________________________
13. Лобіювання планомірного відділення Татарстану та Башкортостану
_____________________________
14.Руйнування релігійного стрижня влади в московії
15. Окремо слід розглянути ІПСО спрямовані на параліч функціоналу московії, сюди слід віднести і роботу з групами впливу на окупованій території та на території самої московії.
___________________________________________
16. Проект тотального покарання катів, формування публічних реєстрів катів НКВС, МВС, КДБ…, - Батьківщина має знати своїх «героїв»
____________________________________________
17. Проект роботи з інтелектуальною елітою під виглядом постійних конференцій з слов'яністики
_____________________________________________
18. Проект міжнародного освітнього центру (школи)
_____________________________________________
19. Проект «Київ-збирач земель руських»
___________________________________________
20. Проект «Я українець», - особливості та відмінності від росіян, на прикладах
________________________________________
21. Постійна робота з інтелектуальною елітою ворога з метою спрямованого впливу у форматі поточної наукової діяльності
_______________________________________________
22.Направлені публікації та розсилка (необхідна адресна набірка)
Формально вразливих точок впливу багато, проте постає питання про те, наскільки ця інформація може бути сприйнята в умовах деформованої психіки, тотального програмування свідомості мас та придушення?
Очевидно, що для впровадження будь-якого посилу необхідно зробити величезні зусилля та витрати.
В умовах, коли навіть придушені базові пріоритети, наприклад, саме бажання жити, дія інформації буде неефективною.
У цьому разі об'єктом атаки слід прийняти базові програмні вузли впровадженої програми, вплив них , викличе реакцію самої антисистеми.
Наприклад, перейменування рф на московію, громадське висвітлення справжнього фактажу за символами, - Невський, Суворов, Петро 1, Іван 4, Катерина 2, що таке Русь…
Можуть бути ефективними дзеркальні заходи, оскільки вони також впливають насамперед на систему алгоритмування, наприклад, підняття проблеми української мови в московії (офіційно 884 тис. населення, неофіційно понад 5 млн. населення), насильницької асиміляції українців.
Практичний досвід показує, що в умовах, що склалися, найбільш ефективним впливом є коригування при формуванні рішення для правлячої верхівки московії, (наприклад, див. вище)
17.Виклики, що стоять перед противником (для прогнозу та цільового впливу)
Однак у такому разі потрібно чітко розуміти структуру прийняття рішень та поточні виклики, що стоять перед супротивником:
1. Вся конструкція державності, історії, мови, - без України-Русі безглузда
2. Відхід України із зони впливу Московії викличе каскадний ефект не лише у ближньому зарубіжжі, а й у самій московії
3. Існування паразитарного концтабору, без постійного припливу поневоленого населення сусідів, - неможливе (критична деградація власного населення та його депопуляція)
4. Існування концтабору московії, без агресії та підриву державності (у тому числі у вигляді корупційного розкладання, спрямованої деградації державних інститутів, монополізації влади) щодо сусідів,- неможливе
5. Найгостріший кадровий голод та неможливість облаштування з його причин хоч якихось умов існування на окупованій території.
6. Необхідність тотального придушення нелояльного населення
7. Необхідність збільшення фінансування апарату придушення та армії.
московія, в даний час, стоїть перед необхідністю тимчасового призупинення повномасштабних військових дій, для цього задіяні всі можливості в ближньому та далекому зарубіжжі (активізація трампістів, з метою зриву або мінімізації допомоги України з боку США, псевдомирна ініціатива Китаю, …)
_____________________________
18. Засоби доставки інформації:
1.Створення центрів радіо та телемовлення, збереження відкритого доступу до інтернет ресурсів
2. Облаштування освітніх та дискусійних майданчиків
3. Програма освіти (у тому числі, про сутність війни, її причини)
4. Робота з фокус групами, які впливають на прийняття рішення
5. Робота з діаспорами за кордоном
6. Реалізація культурологічних програм упротивника
7. Направлені публікації та розсилка
8.Особиста робота з ключовими фігурами в ході формування психоемоційного фону
_______________________________________
19. Знищення ресурсного наповнення
Пріоритетними цілями для ураження є системи придушення та система інформаційного контролю та програмування, обидві системи можуть бути знищені за допомогою скорочення фінансування та преференцій.
Джерело фінансування для паразитарної системи московії загалом забезпечується вивозом сировини на продаж за кордон.
Вся логіка функціонування концтабору московії зводиться до тотального контролю населення та території для розграбування та продажу ресурсів за кордоном, без збуту ресурсів за кордоном, життя паразитарної системи неможливо.
Усередині паразитарної системи всі ресурси монополізовані, її економіка є замкнутою системою і свідомо збиткова, так продаж усередині системи здійснюється самим собі, і будь-яка діяльність веде лише до збільшення витрат.
Незважаючи на обмеження з боку країн Європи та Америки, реалізація сировини виконується за кордон через треті країни.
У категорії третіх країн, які отримують левову частку прибутку, є Китай і, до останнього часу, Індія.
Цинізм полягає в тому, що ці країни перепродують левову частку сировини тій же Європі та Америці від свого обличчя.
Друга, негативна сторона цього процесу полягає в тому, що величезні сировинні ресурси московії дозволяють компенсувати втрати нарощуванням обсягу, ціна продажу практично не відіграє ролі.
Тобто, для вирішення цієї проблеми необхідна повна ліквідація попиту, у тому числі за допомогою нових технологій, або знищення можливості видобування і транспортування.
Вданий час збут сировини ускладнений технічно (вартість логістики, відсутність страховки, відсутність прямих поставок обладнання для видобутку та транспортування, ...), проте питання ліквідації збуту сировини для московії не вирішено.
Знищення можливості може бути виконане масовими диверсіями за участю місцевого населення чи громадянської війни у самій московії.
Знищення можливості передбачає створення децентралізованого мережевого ресурсу популярного, перш за все, серед молоді, спрямованого на руйнування інфраструктури противника (наприклад, аналог «Північного братства», можливе використання мережевих структур)